Закарпатське село Велятино, Хустського району Закарпатської області, відоме завдяки буйволам. Велятино одне з небагатьох сіл України, де утримують цих тварин, які важать по півтонни. Дослідники вважають, що перші буйволи могли потрапити на Закарпаття разом з військами хана Батия. Найбільша кількість буйволів у Велятині була за радянських часів. Буйволи – чудова тягова сила. Їх молоко має жирність від 4 до 12%. Буйволяче молоко містить в рази більшу кількість поживних і корисних речовин, ніж коров’яче. З однієї буйволиці в день отримують в середньому 7 літрів молока. Воно сильно збагачене кальцієм. Цей напій здатний виводити радіонукліди і лікувати виразки, зміцнювати імунну систему, очищувати кровоносну систему, попереджувати остеохондроз. Здавна на Закарпатті, при відсутності у жінок молока в грудях у період годування немовлят, материнське молоко замінювали саме буйволячим.
Є версія, що назва міста Хуст – це абревіатура назв коронних міст Мараморошської жупи, а саме: Госсумезе – Довге Поле – Камполунг (тепер в Румунії) – “Г”; Уишк – Вишково – “У”; Сигіт – Сігетул Мармаціей (тепер в Румунії) – “С”; Течо – Тячів – “Т”. Таким чином, перші літери назв цих міст дали ім’я місту ГУСТ, яке згодом трансформувалося в Хуст.
З цього унікального молока жителі Велятина здавна навчились виготовляти неперевершені молочні продукти, а саме: вурду, бринзу, кефір, сметану. Сметана з буйволячого молока дуже густа, її можна зберігати декілька місяців, при цьому вона навіть не змінить колір та смак. Віднедавна на Закарпатті з буйволячого молока навчились виготовляти всесвітньо відомий італійський сир моцареллу. В теплу пору велятинські буйволи дуже люблять купатись в калюжі біля прикордонної застави. Туристи полюбляють фотографуватись поруч з цими величними істотами залишаючи собі на згадку неперевершені світлини.
Фото
-
Вид на Велятино -
Буйволи у селі Велятино -
