Линия Арпада

Во время Второй мировой войны венгерский правительство в северо-восточных Карпатах построил военную оборонительную линию – Линию Арпада. Она состояла из нескольких поясов. Первый – в Прикарпатье, для защиты подступов к главного Карпатского водораздельного хребта, который назывался рубежом Гуняди. Второй проходил по вершинам основных Карпатских хребтах и состоял из окопов и блиндажей – так называемый рубеж святого Василия. Третий – по узким долинам рек и вблизи крупных населенных пунктов, включал в себя бетонные укрепления и механические препятствия – Линия Арпада.

Закарпатські німці

Німецькі колоністи з’явились на території сучасного Закарпаття після татаро-монгольської навали, в другій половині XIII століття, за запрошенням угорських королів. Переселенці з Саксонії (угорською – саси) та інших німецьких земель поселялись в передгір’ях і в долині Тиси. Вони відновлювали зруйновані і знелюднені після нашестя міста і села, а також засновували нові: Лампертсас (Берегово), Севлюш (Виноградів), Хуст,…

Эта достопримечательность на карте

Go-To.Rest ➦ Ваш личный путеводитель

Также:

Ширина Лінії Арпада в окремих місцях сягала 120 км, а довжина становила 350 км. До її складу входило 439 відкритих вогневих точок, 750 дотів, 99 опорних пунктів, 343 дзоти. Але лінією угорські фашисти практично не скористались, оскільки поспішно відступили перед загрозою оточення радянською армією в Словаччину і Угорщину.

Залишки фортифікаційних споруд можна побачити в селах Підполоззя, Верхня Грабівниця, Синевирська Поляна, Усть-Чорна і Ясіня. В доброму стані збереглися бліндажі на горі Лопушна на кордоні з Івано-Франківською областю. Дерев’яна оглядова вежа розташована між вершинами гір Берть і Побита вище села Лопухово Тячівського району. В селі Колочава Міжгірського району діє музей Лінії Арпада, де дуже вдало відтворено дух тієї великої війни.